Осінь
Юлія Гаргат
Листя під ногами хрустить, Осінь застала зненацька тривогу. В повітрі вирує смерть Осінь хіба ж я заслуговую на цю напругу... Щодня коїться жахливе Спектр емоцій змальовує картини. І це все таке вразливе... Якби ж не ті новини. Листя літає у повітрі, кружляючи немов останній раз, Оглядаючись назад горять мости за нами. Ми виросли оголивши душу напоказ Осінь ти береш відплату долями?
2022-10-22 13:52:08
8
0
Інші вірші поета
Смуток, біль та сльози Дивно як міняється час 22 Минулий, теперішній Новий Рік
Інші поети
Shoon Oo
@shoon_shoon
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3267
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13132