Осінь

Юлія Гаргат

Листя під ногами хрустить, Осінь застала зненацька тривогу. В повітрі вирує смерть Осінь хіба ж я заслуговую на цю напругу... Щодня коїться жахливе Спектр емоцій змальовує картини. І це все таке вразливе... Якби ж не ті новини. Листя літає у повітрі, кружляючи немов останній раз, Оглядаючись назад горять мости за нами. Ми виросли оголивши душу напоказ Осінь ти береш відплату долями?

2022-10-22 13:52:08

Інші вірші поета

Кохання молодого вівчара Ти поринаєш у сни... Дивно як міняється час Для найріднішої Мами

Інші поети

Віка Танчин

@nichna

Shirudi NR

@shirudi17

Малой

@teddywinters

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13064

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16487