Осінь
Юлія Гаргат
Листя під ногами хрустить, Осінь застала зненацька тривогу. В повітрі вирує смерть Осінь хіба ж я заслуговую на цю напругу... Щодня коїться жахливе Спектр емоцій змальовує картини. І це все таке вразливе... Якби ж не ті новини. Листя літає у повітрі, кружляючи немов останній раз, Оглядаючись назад горять мости за нами. Ми виросли оголивши душу напоказ Осінь ти береш відплату долями?
2022-10-22 13:52:08
8
0
Інші вірші поета
Вечір, ніч, ранок, день... Гроза 22 Вкотре самотня...
Інші поети
Baekhyun
@yoona_Novels
Макс Фолс
@pr_mikhailovich
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8714
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12176