Вечір, ніч, ранок, день...
Юлія Гаргат
Вечір, ніч, ранок, день... Усе змішалось в клубочок ниток... Усі думки займає він... Чому моє серце ти полонив? Вечір, тихий вечір... Ми з тобою вдвох гуляли... Сміх, веселощі, юрба... Та ми на це уваги не звертали... А зараз що із нами сталось? Ніч, сувора й тиха, ніч... А ми двоє гулямо і на зірки споглядаємо... Романтика річ пристрасна й запальна... А зараз де наші почуття? Вже майже ранок настає... Ти проводиш мене додому, пристрасний поцілунок... Обійми, і знову поцілунок... Скажи мені, що ти про мене не забудеш! День настав... Думки змішались, згадую поволі вчорашній вечір... Я хочу знову прогулятись, Я хочу хоча б останній раз твої вуста поцілувати... Вечір, ніч, ранок, день... Я згадую нас кожен день... Скажи мені чому усе так сталось? Скажи мені чому ми боїмось сказати, те "кохаю"? Ось настав той вирішальний вечір. Ми зустрілись з тобою, І що ти мені тоді сказав? Кохаю палалко та сумніваюсь, що саме тебе. @yulka_23_love
2018-02-04 13:03:45
14
0
Інші вірші поета
Між нами сотні кілометрів Минулий, теперішній Новий Рік І години не минуло ти забув... Мрію пам'яттю про тебе
Інші поети
Elana
@Elana
Влад
@Vlad_Demon
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4941
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3315