Життя зовсім не малина
Юлія Гаргат
Життя зовсім не малина, Й навіть не солодкий мед. Там де здавалось би будеш щасливою Наперекір іде усе... З надією на зміни живеш Хочеться втікти до моря І там шукати спокій для душі. Хочется забути все, Що до цього так любив, Хочется забути місця де жив, Щоб знову зажити новим. Все до сліз не ідеально, Й таким зовсім не було... За посмішкою - біль, За словами - тишина. Життя зовсім не малина, Й навіть не солодкий мед.
2021-10-24 22:32:25
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Роман Тихий
Не ідеальний вірш про не ідеальне життя. Форма добре доповнює і підкреслює зміст - майже ідеально...
Відповісти
2021-10-27 10:25:21
1
Юлія Гаргат
@Роман Тихий дякую.
Відповісти
2021-10-27 10:31:54
Подобається
Інші вірші поета
Зірка, що здійснила мрію Кохання молодого вівчара Наш вогонь Між нами сотні кілометрів
Інші поети
TVOY 50/50
@fidelium_semper
Псина
@darth_silence
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4663
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5653