CUNNING
I punched a hole in the heart of a bitch that betrayed me, I call it revenge and don't regret having done it, I made a move and do not hate it, I didn't lose my soul I sold it, I got the goods with the victory I felt it, I'm not gonna stop, there are still many victories ahead of me, I make a profit I love it, I GET A FEELING OF EXCITEMENT AND I'M NOT GONNA STOP AS I SAID EARLIER I GOT WHAT I WANTED WITH THE HELP OF CUNNING, I BECAME A KILLING MACHINE AND NOW ALL THE PLAYERS ARE RUNNING, I WARNED YOU, BUT YOU DIDN'T LISTEN, I WANTED TO HELP YOU, You didn't believe me, 'CAUSE OF THIS, YOU'RE FLOATING IN THE BLOOD, YOU THOUGHT YOU KNEW EVERYTHING IN ADVANCE, BUT RIGHT NOW IT DOESN'T MATTER, YOU'RE ARROGANT, YOU DON'T EVEN KNOW HOW FAR YOU WENT, YOU WENT STRAIGHT INTO THE HEART OF HELL I'm still alive with the help of cunning skills, I'm tryin' to save, all that's precious is left, I need not pills right now, I need a cell that contains a monster inside me, It will kill me soon, And then it will catch you, Don’t think you can kill it, BETTER JUST RUN AWAY, It kills me from the inside out, From me there'll soon be no living place, IT KILLS ME RIGHT NOW, IT KILLS ME RIGHT NOW
2020-10-11 05:01:57
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
JENOVA JACKSON CHASE
... it's nice and dark.
Відповісти
2020-10-11 05:48:25
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5513
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12021