SPIRITUAL CLEANSING
I need a spiritual cleansing of the soul, You think I'm crazy, but I'm not yet, You're not on my wave so get out of my cloud, I didn’t finish the season, I just paused, When it comes to simple life and living with murders, I choose both, I don't fall to the ground I am a cut above, I'm stuck at the peak of bliss without love, During the period of the serial killings season, I got 5 critical heart beats, MY MIND WENT DOWN AT THAT TIME WHEN I WAS ALONE, Booze has sewn up all the wounds without scars, I already have experience with cuts, I reached the point of bliss and dissolved in it the same as in dust... I do not live I just fucking exist, I want a better life, better than this, My soul is on the verge of breakin', I'm not in the corner, I keep making a plan, I BEGAN TO WEAKEN SINCE THE BEGINNING OF JAN, I'M NOT A MERCENARY OR AGENT AT THE MOMENT, I still feel black in my soul, I LEAVE THE SHIT THAT REVOLVES AROUND THE PILLARS TO OTHERS, Think I'm insensitive but THIS IS A SENSE OF WILL... My mind's no longer a mind but a bin, My status has fallen, I am no longer king, The mind is closed, I cannot find the key, I WISH I HAD A MEANING IN LIFE...
2020-10-03 05:31:52
3
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1685
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12204