KILL THE KILLER
THROWING A SMOKE GRENADE BEHIND MY BACK THERE'S AK-12, I WILL KILL THE TERRORIST BEFORE THE BOMB GOES OFF, I AM CALM COLD-BLOODED I'VE THE ADVANTAGE I'VE AN ANGEL, MY INDEX FINGER ON THE TRIGGER, I AM ALWAYS ALERT, YEAH, I WILL KILL THE KILLER, IT SOUNDS RATHER STRANGE, BUT I AIN'T KILL NO INNOCENTS, IT IS NOT THE SAME, MAYBE IT MIGHT EVEN BE CALLED REVENGE, BUT FOR ME IT DOESN'T MATTER WHAT ITS NAME IS Yes, I would pierce right through that soulless body that is ready to eradicate the innocent without the slightest pity, Tbh, I don't give a shit about the law because it's useless when people die one after 'nother for no reason, This is a mess that someone needs to clean up, I kept my humanity so I keep my chin up. Killing the killer is the only way to survive, But it ain't by the rules so you have to die, It's no different from genocide or suicide, And I'm ready to take this risk, I'll die at least with honor
2021-04-20 08:14:58
2
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
5693
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11532