MIDNIGHT
Why do I wake up every night in a cold sweat? A piece of glass in my skin, I still hold it, I would choose the outcome of events where I would live in peace, I'm still crawlin' 'cause of a shard in my knee, Life makes you cry, even if it's beautiful, Life will be bored with wealth to a bare skull, All my actions are cruel, I ain't care about others, what I want, THEN I DO, What's the matter to everyone in what DIRECTION AM I MOVIN'? This is my life, BITCH, BUT NOT YOURS... You see, I’m my own master, and it destroys me. I am out of control and do what kills me and harms others. Midnight is just a signal by which I go hunting. Hunting is my peculiar concept. Simply put, I'm becoming a maniac. I'mma simple beast... HAHA Open my closet an' see a bunch of weapons, It seems to me that my feelings are dead now, If my feelings die they won't be reborn, I don't need a hypocritical sad love, Every midnight I break kill records, I got money and get growth, From life I received a kinda reward, They think I'mma poser, and life doesn't hurt, They don’t know the cause of my bleedin' scars, Everybody call me cursed, In my pocket I always have a wallet, NOBODY WILL QUENCH MY HUNGER AT NIGHT...
2020-07-10 05:02:17
5
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5690
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12254