QUARANTINE
I AM YOUR MAIN FEAR THEREFORE RUN AWAY FROM ME, I'M JUST A SADIST AND I CAN’T DO ANYTHIN', YOU WILL BE LOCKED AND ATTACHED TO CHAINS, I'LL BREAK YOUR HEAD AND SEE HOW YOUR BRAIN WILL FLOW OUT, MY HUMANITY IS KILLED, FOR NOW I AM HOLLOW... My sadism I can't control it, PRAY TO YOUR GOD MAYBE HE'LL HELP YOU, BEHIND THE DOORS, MY LOONIES, THEY'LL NOT HELP YOU EITHER, DEATH IS A LEADER, You're coughing up blood, Huh, You're losing your health, Huh, I'm losing my mood, Huh, All your lungs are food, All my body bags are full, Unfortunately THERE'S NO PLACE FOR YOU... MAKE PEACE WITH FATE STOP FUCKING RUNNIN', YOU WON’T SWIM AFLOAT WHEN YOU BLEED OUT, YOU WON’T STAND ON LEGS WITH SHATTERED LEGS, I DON’T NEED AN EXPLANATION OF WHAT I'M DOING, I DO IT BECAUSE I WANT, I ASKED JUST TO SHUT UP, BUT YOU FUCKED UP, THE PSYCHE IS BROKEN AND THE SOUL IS LOST I know the price of life, YOUR BODY'S NOTHING BUT SACRIFICIAL MATERIAL, I was reckless every night, I AM A SADIST AND FANTASIZE WORSE THAN A CANNIBAL, Don't try to escape from fate, DON'T FUCKING TRY... Fate is an unpredictable bitch, she acts like an animal... THE CELLAR WITH CORPSES IS ALREADY FULL! There is no point in running, I'LL DRAG YOU THERE BY YOUR FRAGMENTED LEGS! HAHAHAHA...
2020-08-07 05:37:31
4
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11351
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1841