OK YØU'RE RIGHT I'M EVIL

CVLD BLVVDED

They say I'm a nihilist, I'm high enough not to believe 'em, I'LL KILL YOU BY CUTTIN' YOUR WRIST, OKAY YOU'RE RIGHT I'M REALLY EVIL, I can wrap a rope around your neck, Sorry, I cannot control myself, I can rip the ridge off your already stabbed back, WELL, MY DOC EXPECTED THAT I'D BREAK WITHOUT NO VIOLENCE, IF I HAD A SOUL I WOULD BE SORRY FOR HIS EXPECTATIONS, BUT I'M NOT SUBJECT TO NO SYMPATHY, I'M FRESH, I'M NOT EDGY, I DON'T EVEN TRYNA BE THAT FRIENDLY, I DO WHAT I WANT AND YEAH, I'M BLOODTHIRSTY LATELY I pierce holes in the backs of all traitors, All of you should with your head to lay low, Some of you may find yourself in YOUR OWN POOL OF BLOOD, I'll make y'all pay the price for all the sins YOU'VE EVER DONE, YOUR WHOLE LIFE IS BUILT ON SINS, YOU LOCKED THE DEMON IN ME, HE WILL ENSLAVE YOUR VILE SOUL When all the hate is piled up I just wanna spill blood and then I feel better. That's a load off my mind when I take parasitic life and filter the world from filthy worms... Ahhh... I'm just blowing off steam... That's all...

2021-05-10 05:26:40

0

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

2634

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11515