غايّةٌ وحُلم ..

سِيـلآ ہہ

شقتّ الإبتسامة مكانَها بفاهِي عندَما مسكتُ كتاباً تعبتُ سنِينَ مِن أجلّه .. إغرُورقت عينايّ دُموع فرحّ وسَرتّ تِلك القُشعرِيرةُ برُوحِي قبّل جسدِي وأنا أتلمَسُ غِلافَهُ الجِلدي والمُزخرف بعنايةّ ، أحسستُ بشعُور الأمّ وهِيَ تُمّسك مولُودَها الأولَ لأول مرةٍ بعد طُول إنتظار ! لاطالمَا حلِمُت بهذِه اللحظة لسنِين لاطالمَا كان هذا طُموحِي وغايتِي مُنذ الصِغر .. نظَراتُ الفخّر المُنبعثةّ مِن والِدايّ لمّ ولنّ تُمحىٰ مِن ذاكِرتِي .. شعُورٌ لذِيذٌ سيطَر بفُؤادِي ، شُعور النَصّر غمَرنِي فقدّ إنتصَرتُ علىٰ ذاتِي قبّل إنتصارِي علىٰ الظُروف المُحيطة بِي ! . . إدعُوا لِي بأن أُحقق حلمِي وغايتِي ❤

2018-09-08 17:54:34

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

نـُونِه

اتمنى كُل شخص مسكَ قلماً ليتحقق ما يجول دماغهُ يا رب..

Відповісти

2018-09-09 02:31:13

Інші вірші поета

وطنِي ! غباء ! "إقتباسٌ مِن كِتابِي 'هُراء'" .

Інші поети

Adian Rahaman

@Adian_Rahaman

Татьяна Сидоренко

@tatv309

Khadeejah_Mansur_

@Khadeejah_Mansur_

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

2357

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11167