#TWO
Скільки ж Кетрін довелося пережити через минулі відносини. Тепер коли життя тільки почало налагоджуватися, улюблена робота, нове оточення, все хоче повернутися знову? Та ніколи вона не дозволить щоб все повторилося. Та хай їй язик відріжуть, якщо вона з ним заговорить. Яка ж вона зараз зла на нього.
По дорозі в таксі вона мала час подумати, їй згадались усі неприємні ситуації в школі. Як, чорт забирай, вона могла не зрозуміти тоді, що такі гарячі хлопці, як Джексон, на сірих мишок не западають. Як могла повірити йому? Що ж це був гарний урок, який був приречений на невдачу з самого початку.
А тим часом міс Рубен уже нервово постукувала каблуком дорогих туфлів від Gucci по добре відполірованій підлозі. Кертін запізнювалася. Якщо вона не отримає ескізи за п'ять хвилин, угоди не буде. Тоді доведеться шукати нову помічницю, а цього їй аж ніяк не хотілося.
Виглянувши в вікно, вона побачила як її ассистентка біжить стрімголов з папкою в руці, одягнута так, ніби збиралася йти в магазин за хлібом. Ну що ж, потрібно їй сказати, щоб вона звернула увагу на свій зовнішній вигляд.
- Ти запізнилася на десять хвилин! – суворо сказала начальниця.
- Вибачте, сталася непередбачувана ситуація. – тяжко мовила Кетрін, ледь віддихавшись. – Ось папка з езкізами яку ви просили. – вона поставила її на стіл і чекала подальших наказів.
- Що ж я рада, що все на місці. Ти зробила свою справу, можеш бути вільна. Все інше залишається за мною. – і махнула рукою.
- Так мадам. – Кетрін пішла. – Фух, здається пронесло, я все ще маю роботу.
У Кетрін не було сил кудись йти. В спорті вона повний профан, тому недивно, що її ноги неймовірно пекли, все тіло покрилася краплинками поту, вона має відпочити декілька хвилин. Але у неї не було часу, тому вона вирішила забігти в Старбакс за порцією амерікано з молоком і повертатися додому.
Наступно дня Кетрін уже була в повній готовності до нового робочого тижня. Прокинувшись, вона як зазвичай пішла в душ, потім привела себе в порядок і пішла снідати, так проходив її кожний Божий ранок. На роботі все було як завжди – відповіді на дзвінки, перегляд різної документації, планування графіку начальниці, нічого не змінилося.
Уже наближалася година перекусу, а у неї ще стільки роботи, та Кетрін не могла ні про що думати, як про смачний гамбургер з колою. Хай вибачать її всі фіто-няшки, але у неї не вистачає часу, щоб правильно харчуватися. Вона просто замовить їду на винос і продовжить працювати. Але всі її наполеонівські плани порушила міс Рубен, яка попросила зайти в її кабінет.
- Міс Кетрін, ескізи які ви мені принесли, їх затвердили, тому у нас тепер буде дуже багато робити. Наразі ваше завдання, знайти модель для нашої колекції одягу та домовитися з нею про співпрацю. Даю вам на все про все тиждень.
- Так міс, зроблю все що в моїх силах. – відповіла Кетрін, яка не була готова до такого повороту подій. "Що на неї найшло, вона ж ніколи не давала мені відповідальних завдань?"
Вона уже виходила з кабінету, коли начальниця її зупинила.
- Кетрін заждіть, забула вас попердити, модель яка мені потрібна це Джексон Теренс. І моя вам порада, приведіть себе в порядок, коли побачитесь з ним. Все ж таки по вигляду зустрічають, а все інше потім.
Кетрін дивилася на боса округленими він жаху очима і не вірила в те, що почула. Вона махнула головою і вийшла з кабінету, ніби побачила привида.
Йшла вже друга година, а у Кетрін в голові не вкладалося, як все могло так повернутися. Не досить того, що Джексон з'явився, як сніг на голову, так ще й потрібно вмовляти його про співпрацю з нашою маркою. Як це могло статися?
- Стоп, а як мені взагалі з ним з’язатися? – злапала вона себе на думці. – Аааааа – зарилася вона руками в волосся і скуйовдила його, - та щоб тому Джексону добре жилося. – зі злостю стукнула вона кулаком по столі.
По дорозі в таксі вона мала час подумати, їй згадались усі неприємні ситуації в школі. Як, чорт забирай, вона могла не зрозуміти тоді, що такі гарячі хлопці, як Джексон, на сірих мишок не западають. Як могла повірити йому? Що ж це був гарний урок, який був приречений на невдачу з самого початку.
А тим часом міс Рубен уже нервово постукувала каблуком дорогих туфлів від Gucci по добре відполірованій підлозі. Кертін запізнювалася. Якщо вона не отримає ескізи за п'ять хвилин, угоди не буде. Тоді доведеться шукати нову помічницю, а цього їй аж ніяк не хотілося.
Виглянувши в вікно, вона побачила як її ассистентка біжить стрімголов з папкою в руці, одягнута так, ніби збиралася йти в магазин за хлібом. Ну що ж, потрібно їй сказати, щоб вона звернула увагу на свій зовнішній вигляд.
- Ти запізнилася на десять хвилин! – суворо сказала начальниця.
- Вибачте, сталася непередбачувана ситуація. – тяжко мовила Кетрін, ледь віддихавшись. – Ось папка з езкізами яку ви просили. – вона поставила її на стіл і чекала подальших наказів.
- Що ж я рада, що все на місці. Ти зробила свою справу, можеш бути вільна. Все інше залишається за мною. – і махнула рукою.
- Так мадам. – Кетрін пішла. – Фух, здається пронесло, я все ще маю роботу.
У Кетрін не було сил кудись йти. В спорті вона повний профан, тому недивно, що її ноги неймовірно пекли, все тіло покрилася краплинками поту, вона має відпочити декілька хвилин. Але у неї не було часу, тому вона вирішила забігти в Старбакс за порцією амерікано з молоком і повертатися додому.
Наступно дня Кетрін уже була в повній готовності до нового робочого тижня. Прокинувшись, вона як зазвичай пішла в душ, потім привела себе в порядок і пішла снідати, так проходив її кожний Божий ранок. На роботі все було як завжди – відповіді на дзвінки, перегляд різної документації, планування графіку начальниці, нічого не змінилося.
Уже наближалася година перекусу, а у неї ще стільки роботи, та Кетрін не могла ні про що думати, як про смачний гамбургер з колою. Хай вибачать її всі фіто-няшки, але у неї не вистачає часу, щоб правильно харчуватися. Вона просто замовить їду на винос і продовжить працювати. Але всі її наполеонівські плани порушила міс Рубен, яка попросила зайти в її кабінет.
- Міс Кетрін, ескізи які ви мені принесли, їх затвердили, тому у нас тепер буде дуже багато робити. Наразі ваше завдання, знайти модель для нашої колекції одягу та домовитися з нею про співпрацю. Даю вам на все про все тиждень.
- Так міс, зроблю все що в моїх силах. – відповіла Кетрін, яка не була готова до такого повороту подій. "Що на неї найшло, вона ж ніколи не давала мені відповідальних завдань?"
Вона уже виходила з кабінету, коли начальниця її зупинила.
- Кетрін заждіть, забула вас попердити, модель яка мені потрібна це Джексон Теренс. І моя вам порада, приведіть себе в порядок, коли побачитесь з ним. Все ж таки по вигляду зустрічають, а все інше потім.
Кетрін дивилася на боса округленими він жаху очима і не вірила в те, що почула. Вона махнула головою і вийшла з кабінету, ніби побачила привида.
Йшла вже друга година, а у Кетрін в голові не вкладалося, як все могло так повернутися. Не досить того, що Джексон з'явився, як сніг на голову, так ще й потрібно вмовляти його про співпрацю з нашою маркою. Як це могло статися?
- Стоп, а як мені взагалі з ним з’язатися? – злапала вона себе на думці. – Аааааа – зарилася вона руками в волосся і скуйовдила його, - та щоб тому Джексону добре жилося. – зі злостю стукнула вона кулаком по столі.
Коментарі