#THREE
Відмітивши в календарі дату, коли вона має прийти з хорошими новинами до своєї начальниці, Кетрін зрозуміла, що вона в повній жопі. Скажіть будь ласка, як їй вдасться вмовити найпопулярнішу на сьогодні модель про співпрацю з їхнім брендом? І чому саме Джексон!? Хіба немає на світі більше нікого, хто б прорекламував одяг краще за нього? А ні, хіба може начальниця знати скільки Кетрін натерпілася через цього блазня. Ніхто не знає, крім її сестри. Тепер ще й прийдеться бути у нього на побігеньках та просити про співпрацю. За що їй все це?!
- Так Кетрін заспокійся, це всього лиш робота, нічого більше. – старалася вона втихомирити свої нерви. – Зробиш свою справу і ніколи більше його не побачиш.
- Тук, тук.
- Ох, чорт забирай! Ти мене налякав. – зхопилася вона за сердце.
У хлопця з'явилася ямочка на лівій щоці, коли він засміявся. Це був її найкращий друг, Тревіс. Вони познайомилися ще студентами. Коли вона тільки вступила до університет, у неї не було а ні впевненості в собі, а ні друзів. Тоді Тревіс допоміг їй вийти з безладу в її голові і почати життя з чистого аркушу, за що вона йому безмежно вдячна.
Тревіс – людина, яка в будь-яку хвилину допоможе, розсмішить коли сумно і поплаче разом з тобою. А ще він чудовий модельєр і шикарно виглядає. У нього світле волосся і такі ж світло-голубі очі, вони нагадують сапфіри з коричними вкрапленнями. Він високого зросту з широкими плечима і спортивною фігурою. Ну чим не чоловік мрії? Але між ними не більше ніж дружба.
- Соррі, я й не думав тебе лякати. Чув у тебе з’явилася цікава робота, та й думав запитати як у тебе справи. – турботливо відповів він.
- Ой, краще не питай. Немаю ніякого уявлення, як я маю влаштувати зустріч з Теренсом і домовитися про співпрацю. – понуро сказала вона і схилила голову на стіл.
- Стоп, стоп, з Джексоном Теренсом? Це той хто я думаю?
- Ну хіба б була я зараз в такому настрої, якби це був хтось інший? – понуро відповіла вона.
- Так це ж чудово! – і похлопав її по спині.
- Ти що знущаєшся? – вона дивилася на нього поглядом, який говорив що йому потрібно добрячої прочуханки.
- От сама подумай. У тебе випав шанс зустрітися зі своєю першою любов'ю …
- Ніяка він мені не любов. – перебила вона його.
- Та послухай ти, не перебивай. Про що я? Ах точно, ти з ним зустрінешся…
- І приб'ю на місці. - не зупинялася вона.
- Кетрін! – крикнув він на неї, бо знав що по-іншому вона не послухає – Я не говорю тобі, щоб ти стрибала до нього в ліжко в перший же день, але це чудова можливість відплатити йому тією ж монетою.
- Про що ти? – звела вона брови.
- Не будь дурненькою, тобі це не личить. От уяви, тобі вдастся закохати в себе найзавиднішого холостяка Нью-Йорка, а потім розірвеш з ним стосунки, так як і він колись поступив з тобою.
А це чудова ідея, подумала вона. Вона заставить його пережити те ж відчуття безпомічності що і вона, а потім кине лицем в болото і попрощається з ним навічно. Тоді вона зможе побудувати чудові відносити з людиною, яка буде її цінувати, любити і леліяти. І все у неї буде добре.
Але реальність все ж бере все в свої руки. Вона поглянула на себе і оцінила всі шанси які у неї є. Та чи взагалі вони є у неї?
- Ні, ні – помахала вона головою, - це ж смішно, у мене жодних шансів. Поглянь на нього, а потім на мене. Ми різного поля ягоди. Та він навіть не гляне в мою сторону.
- Ай яй яй, що ж мені з тобою робити?- зітхнув він і взявши за ручки крісла повернув її до себе. – Скільки мені пояснювати тобі, що ти не програєш в красі жодній тій моделі на подіумі. Не сперечаюся, трошки макіяжу і правильний одяг не завадить, але зі всім іншим у тебе повний порядок, тому перестань уже говорити дурниці. Ми все виправимо. – після сказаних слів усміхнувся він їй.
Скільки разів вона від нього чула ці слова, але жодного разу не вірила ним. І все через Джексона, який забрав у неї впевненість в її красі.
- Давай виправимо те, що може помішати мені у плані зваблювання Теренса. – посміхнулася вона до Тревіса.
- Ось це моя дівчинка. – похлопав він її по плечу. – Що ж пішли, я зроблю з тебе ляльку від якої він не зможе відвести погляду.
- Так Кетрін заспокійся, це всього лиш робота, нічого більше. – старалася вона втихомирити свої нерви. – Зробиш свою справу і ніколи більше його не побачиш.
- Тук, тук.
- Ох, чорт забирай! Ти мене налякав. – зхопилася вона за сердце.
У хлопця з'явилася ямочка на лівій щоці, коли він засміявся. Це був її найкращий друг, Тревіс. Вони познайомилися ще студентами. Коли вона тільки вступила до університет, у неї не було а ні впевненості в собі, а ні друзів. Тоді Тревіс допоміг їй вийти з безладу в її голові і почати життя з чистого аркушу, за що вона йому безмежно вдячна.
Тревіс – людина, яка в будь-яку хвилину допоможе, розсмішить коли сумно і поплаче разом з тобою. А ще він чудовий модельєр і шикарно виглядає. У нього світле волосся і такі ж світло-голубі очі, вони нагадують сапфіри з коричними вкрапленнями. Він високого зросту з широкими плечима і спортивною фігурою. Ну чим не чоловік мрії? Але між ними не більше ніж дружба.
- Соррі, я й не думав тебе лякати. Чув у тебе з’явилася цікава робота, та й думав запитати як у тебе справи. – турботливо відповів він.
- Ой, краще не питай. Немаю ніякого уявлення, як я маю влаштувати зустріч з Теренсом і домовитися про співпрацю. – понуро сказала вона і схилила голову на стіл.
- Стоп, стоп, з Джексоном Теренсом? Це той хто я думаю?
- Ну хіба б була я зараз в такому настрої, якби це був хтось інший? – понуро відповіла вона.
- Так це ж чудово! – і похлопав її по спині.
- Ти що знущаєшся? – вона дивилася на нього поглядом, який говорив що йому потрібно добрячої прочуханки.
- От сама подумай. У тебе випав шанс зустрітися зі своєю першою любов'ю …
- Ніяка він мені не любов. – перебила вона його.
- Та послухай ти, не перебивай. Про що я? Ах точно, ти з ним зустрінешся…
- І приб'ю на місці. - не зупинялася вона.
- Кетрін! – крикнув він на неї, бо знав що по-іншому вона не послухає – Я не говорю тобі, щоб ти стрибала до нього в ліжко в перший же день, але це чудова можливість відплатити йому тією ж монетою.
- Про що ти? – звела вона брови.
- Не будь дурненькою, тобі це не личить. От уяви, тобі вдастся закохати в себе найзавиднішого холостяка Нью-Йорка, а потім розірвеш з ним стосунки, так як і він колись поступив з тобою.
А це чудова ідея, подумала вона. Вона заставить його пережити те ж відчуття безпомічності що і вона, а потім кине лицем в болото і попрощається з ним навічно. Тоді вона зможе побудувати чудові відносити з людиною, яка буде її цінувати, любити і леліяти. І все у неї буде добре.
Але реальність все ж бере все в свої руки. Вона поглянула на себе і оцінила всі шанси які у неї є. Та чи взагалі вони є у неї?
- Ні, ні – помахала вона головою, - це ж смішно, у мене жодних шансів. Поглянь на нього, а потім на мене. Ми різного поля ягоди. Та він навіть не гляне в мою сторону.
- Ай яй яй, що ж мені з тобою робити?- зітхнув він і взявши за ручки крісла повернув її до себе. – Скільки мені пояснювати тобі, що ти не програєш в красі жодній тій моделі на подіумі. Не сперечаюся, трошки макіяжу і правильний одяг не завадить, але зі всім іншим у тебе повний порядок, тому перестань уже говорити дурниці. Ми все виправимо. – після сказаних слів усміхнувся він їй.
Скільки разів вона від нього чула ці слова, але жодного разу не вірила ним. І все через Джексона, який забрав у неї впевненість в її красі.
- Давай виправимо те, що може помішати мені у плані зваблювання Теренса. – посміхнулася вона до Тревіса.
- Ось це моя дівчинка. – похлопав він її по плечу. – Що ж пішли, я зроблю з тебе ляльку від якої він не зможе відвести погляду.
Коментарі
Показати всі коментарі
(2)