Лучик
Victoria Zhyliak
Когда проснусь увижу луч надежды, Он спит похрапивая вновь и вновь. После тежолых дней без отдыха Я вижу вновь щасливое лицо. Смотри, там люди просыпаются, Они бежат в круговороты дня. А мы сидим тут улыбаемся, Нам хорошо вдвоем и это факт.
2018-01-16 23:46:21
5
0
Інші вірші поета
Синя глибина Момент Лялькар Сон
Інші поети
Вікторія
@viktoriya_kiselova
Yunus Arpacı
@yunusarpc
Princess Girl
@Princess_life
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3017
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5450