Дім

Domina Mortem

Позабув ось я Де моя сім'я Хто мене чека? Де тече ріка? В річці що лежить, На скляному дні: Нещаслива мить Чи щасливі дні? Блискнуть хрусталем Сльози на очах, Так багато тем Стинуть на вустах. Те що не сказав, Те що не схотів, В собі поховав Я свій рідний дім.

2022-10-05 17:38:16

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Юлія Міхаліна

Гарно, дякую ❤️

Відповісти

2022-10-05 19:09:31

Domina Mortem

@Юлія Міхаліна за що дякуєте??? 😳😳😳

Відповісти

2022-10-05 19:36:38

Подобається

Юлія Міхаліна

@Domina Mortem я завжди дякую людям, котрі діляться своєю творчістю))❤

Відповісти

2022-10-06 08:39:20

Інші вірші поета

Чекати Хіос Перстне Привид

Інші поети

Екатерина Арлей

@Katherine_morningstar

Юлія Юріївна

@yuliya2207

Katy_May

@Katy_May

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

2974

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4654