Дім
Domina Mortem
Позабув ось я Де моя сім'я Хто мене чека? Де тече ріка? В річці що лежить, На скляному дні: Нещаслива мить Чи щасливі дні? Блискнуть хрусталем Сльози на очах, Так багато тем Стинуть на вустах. Те що не сказав, Те що не схотів, В собі поховав Я свій рідний дім.
2022-10-05 17:38:16
8
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Юлія Міхаліна
Гарно, дякую ❤️
Відповісти
2022-10-05 19:09:31
1
Domina Mortem
@Юлія Міхаліна за що дякуєте??? 😳😳😳
Відповісти
2022-10-05 19:36:38
Подобається
Юлія Міхаліна
@Domina Mortem я завжди дякую людям, котрі діляться своєю творчістю))❤
Відповісти
2022-10-06 08:39:20
1
Інші вірші поета
Пташко, чому ти мовчиш? Людовик ХVI Хіос Привиди
Інші поети
Adian Rahaman
@Adian_Rahaman
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1281
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3660