Дім
Позабув ось я Де моя сім'я Хто мене чека? Де тече ріка? В річці що лежить, На скляному дні: Нещаслива мить Чи щасливі дні? Блискнуть хрусталем Сльози на очах, Так багато тем Стинуть на вустах. Те що не сказав, Те що не схотів, В собі поховав Я свій рідний дім.
2022-10-05 17:38:16
7
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Юлія Міхаліна
Гарно, дякую ❤️
Відповісти
2022-10-05 19:09:31
1
Domina Mortem
@Юлія Міхаліна за що дякуєте??? 😳😳😳
Відповісти
2022-10-05 19:36:38
Подобається
Юлія Міхаліна
@Domina Mortem я завжди дякую людям, котрі діляться своєю творчістю))❤
Відповісти
2022-10-06 08:39:20
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4539
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10169