Пощадіть мене
Domina Mortem
Роздирая рани, розкривая вени, Видихая рвано в льодяному морі В божевіллі ночно, в божевіллі денно Тонучи самотньо в злому ре мінорі. Там де сльози стелять по зимі дорожки, З моїх вік спадають теплі каплі крові. Плаче бідне сердце, більше так не може, Мучить божевілля душу в ре мінорі. Кількістю таблеток замість купи друзів, Вічними сльозами. В сердці купа скла. Прошу, пошкодуйте в тій моїй потузі, Відшукати в комусь крапельку тепла.
2022-10-21 15:27:54
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Сильно.👏 А й справді такі проблеми існують на справді. Але ж як це чудово написано.
Відповісти
2022-11-01 17:48:14
1
Domina Mortem
@Сандра Мей сильно дякую за ваш відгук)
Відповісти
2022-11-01 18:35:52
1
Інші вірші поета
Дім Пташеня Перстне Крига
Інші поети
Siriin
@Siriin
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4701
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1270