Пощадіть мене
Роздирая рани, розкривая вени, Видихая рвано в льодяному морі В божевіллі ночно, в божевіллі денно Тонучи самотньо в злому ре мінорі. Там де сльози стелять по зимі дорожки, З моїх вік спадають теплі каплі крові. Плаче бідне сердце, більше так не може, Мучить божевілля душу в ре мінорі. Кількістю таблеток замість купи друзів, Вічними сльозами. В сердці купа скла. Прошу, пошкодуйте в тій моїй потузі, Відшукати в комусь крапельку тепла.
2022-10-21 15:27:54
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Сильно.👏 А й справді такі проблеми існують на справді. Але ж як це чудово написано.
Відповісти
2022-11-01 17:48:14
1
Domina Mortem
@Сандра Мей сильно дякую за ваш відгук)
Відповісти
2022-11-01 18:35:52
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4598
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1765