Город
Domina Mortem
В кав'яних стаканчиках - Трошечки життя. По бруківці вуличок Прямо в небуття По вітринам й іграшкам, - Хтось котрі забув, - Біль усього городу: Крики, плач і гул. Карти підворіттями, Ставки на дітей Кішки, відьми, демони - Посеред тіней. Бог по церквам бігає, Молить за життя, Демон в сердці кається. Мов би кошеня Йду на світ ліхтариків Дім собі шука. Привид, демон, мариво? Доля нелегка.
2022-12-20 08:54:53
8
0
Інші вірші поета
Привид Крига Попіл Пощадіть мене
Інші поети
your_name
@your_name
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8957
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4742