Город
Domina Mortem
В кав'яних стаканчиках - Трошечки життя. По бруківці вуличок Прямо в небуття По вітринам й іграшкам, - Хтось котрі забув, - Біль усього городу: Крики, плач і гул. Карти підворіттями, Ставки на дітей Кішки, відьми, демони - Посеред тіней. Бог по церквам бігає, Молить за життя, Демон в сердці кається. Мов би кошеня Йду на світ ліхтариків Дім собі шука. Привид, демон, мариво? Доля нелегка.
2022-12-20 08:54:53
8
0
Інші вірші поета
Попіл Сердце Привиди Крига
Інші поети
M@ïN ThïNg
@mainmoha
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17682
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13263