Город
Domina Mortem
В кав'яних стаканчиках - Трошечки життя. По бруківці вуличок Прямо в небуття По вітринам й іграшкам, - Хтось котрі забув, - Біль усього городу: Крики, плач і гул. Карти підворіттями, Ставки на дітей Кішки, відьми, демони - Посеред тіней. Бог по церквам бігає, Молить за життя, Демон в сердці кається. Мов би кошеня Йду на світ ліхтариків Дім собі шука. Привид, демон, мариво? Доля нелегка.
2022-12-20 08:54:53
8
0
Інші вірші поета
Пташко, чому ти мовчиш? Хіос Привиди Свічки
Інші поети
Dr. B
@Dr_B
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5161
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2998