Город
В кав'яних стаканчиках - Трошечки життя. По бруківці вуличок Прямо в небуття По вітринам й іграшкам, - Хтось котрі забув, - Біль усього городу: Крики, плач і гул. Карти підворіттями, Ставки на дітей Кішки, відьми, демони - Посеред тіней. Бог по церквам бігає, Молить за життя, Демон в сердці кається. Мов би кошеня Йду на світ ліхтариків Дім собі шука. Привид, демон, мариво? Доля нелегка.
2022-12-20 08:54:53
8
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2388
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2407