Попіл
Domina Mortem
Погадайте мені на таро, Підскажіть мені скору погибель Де в обійми б забрав місяць липень Де би січень залишив тавро На холодному тілі із льоду, Що топилося би в непогоду, А під сонцем льдяніло за мить. Там де березень навіть тремтить, Я б бажав навіка залишитись, Наче ковдрою квітами вкритись, - Я втомився життям цим хворіти. Так нестерпно болить, так трагічно, Сердце, тіло, душа. Кров застине, Завтра березень, вчора був січень, Завтра попіл, а вчора - людина.
2022-10-03 18:06:17
15
0
Інші вірші поета
Людовик ХVI Привид Зима Пташеня
Інші поети
Ден Щусь
@apocalipt_b
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12480
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4964