Попіл
Погадайте мені на таро, Підскажіть мені скору погибель Де в обійми б забрав місяць липень Де би січень залишив тавро На холодному тілі із льоду, Що топилося би в непогоду, А під сонцем льдяніло за мить. Там де березень навіть тремтить, Я б бажав навіка залишитись, Наче ковдрою квітами вкритись, - Я втомився життям цим хворіти. Так нестерпно болить, так трагічно, Сердце, тіло, душа. Кров застине, Завтра березень, вчора був січень, Завтра попіл, а вчора - людина.
2022-10-03 18:06:17
15
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13279
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2480