Попіл
Погадайте мені на таро, Підскажіть мені скору погибель Де в обійми б забрав місяць липень Де би січень залишив тавро На холодному тілі із льоду, Що топилося би в непогоду, А під сонцем льдяніло за мить. Там де березень навіть тремтить, Я б бажав навіка залишитись, Наче ковдрою квітами вкритись, - Я втомився життям цим хворіти. Так нестерпно болить, так трагічно, Сердце, тіло, душа. Кров застине, Завтра березень, вчора був січень, Завтра попіл, а вчора - людина.
2022-10-03 18:06:17
15
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11814
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1331