Хіос
Хлопче, чого ти плачеш? Швидше вставай на ноги Греком родився, значить Греком помреш без Бога. Хлопче, ти витри сльози. Кров тут позамість бруду Доля така Хіосу*: Трупи позамість люду. Хлопче, ти посміхнися, Вижив - велике щастя. В гарне майбутнє рвися, Де не чека напасті, Де по бажанню слова, Турки різню не вкоять. Де лиш чужа є мова, І ні душі щоб поряд. "Я не втечу, не треба, Жереба свого кинув**. Пороху дали б з неба, Вбити щоб всіх їх, вбити". *Хіос - грецький острів, де в 19-ому віці Турки провели массову різню, в результаті якої погибло з 40 тисяч людей - все населення острову. Жереб кинутий** - "alea iacta est", відома фраза Цезаря, означаюча, що вибір був зроблений і дороги назад більше нема.
2022-10-13 21:25:12
8
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6841
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2411