А може став я небом?
На сигареті присмак моєї крові Присмак жалю і жалості до чужого себе́ Я шепочу: усе мине, все минеться, мине Я кричу: довіряю ні богу ні долі. Холодно так, що печуть оголені пальці Я все іду і чвакаю чорнимя п'ятками Сльози в очах, але вуха прикриті ватками Я б довірився, як тей пастух радісній нявці Вже так плювати, навчання, любов, лице Вже так обридло паскудити тінню людей Вже повен сотні безглуздих жахливих ідей Кожне слово заграє в вустах як те зле слівце Поранений я спокутаю всі гріхи Я б оберегом став, але марні бажання Навіть якщо мовчу - виходять зітхання В голові моїй демони, чи волхви? Я не знаю, з чужим обличчям дивлюсь у небо Не рахую зірки, я вже вічність порахував Я програв, чорт забирай, цю битву програв Проти себе самого, не працює плацебо Не працює мій клятий мотор, доливаю бензину І не грає струна, лиш рве подушечки пальців Якщо ти надовго - ось тобі пара капців Бо тут лиш пісок і демони грають в кориду У мене ті демони, чи я сам як той демон? Чи пророком я став, віщі сни, лікуючі руки Чи онімів я, чи став глухим від розлуки З самим собою. А може став я небом?
2022-12-19 20:23:55
1
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1731
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4617