Агонія
Моє життя лиш агонія - Предсмертна така церемонія. І я падаю на коліна Знаючи, хоч віра-зневіра Я не вб'ю свого звіра. Тиняюсь по місту ніби безхатько, без сенсу і ноші. Іноді п'ю айс-латте на сво́ї останні гроші. Іноді думаю, що краще б мене не існувало. Життю-агонії однаково завжди мало. Мало страждань для такого слабкого мене. Мало віри в те, що усе це - мине. Мало, мало, мало, але не мало завжди "але". Через призму того, що все безгрішне - німе, Я кричу силоміць до всіх пращурів та богів. Я викладую всі гральні карти свої на стіл. Я не дуже гравець, але тільт моє друге ім'я. Агонія це життя, агонія це життя, агонія це життя.
2024-05-25 17:49:31
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
R E
"Агонія — це життя" викарбуване на кожній кісточці і воно теж болить-болить-болить.
Відповісти
2024-05-25 17:51:08
1
Серафім
@R E Дуже болить, бро.
Відповісти
2024-05-25 17:51:33
1
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8352
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2590