Ти пішов (Яну) 1
Ти пішов подалі ніж в нікуди І свистіла в вухах далечінь А все важкість тиснула у груди Я обурдиво кричав їй: "Згинь!" Мені було важко говорити Чомусь плутались слова і звуки Як цю кров із рани перекрити? Це не день, це просто страшні муки Словом не опишеш глибину Рухами не вкажеш як далеко Я до тебе хоч через війну Снігом в Африці, де цілий рік лиш спека Стану мороком затихшим у вустах Стану прикрістю затиснутою в вухах Милий... Прибери мій бісів страх Весь цей світ загрузнувший у мухах Ти б прийняв мене такого? Я чекаю! Ти б любив мене такого? Не мовчи! Знаю, ти далеко, все що маю Я віддам, ти тільки закричи
2024-09-22 19:18:30
1
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2089
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2356