Ти пішов (Яну) 1
Ти пішов подалі ніж в нікуди І свистіла в вухах далечінь А все важкість тиснула у груди Я обурдиво кричав їй: "Згинь!" Мені було важко говорити Чомусь плутались слова і звуки Як цю кров із рани перекрити? Це не день, це просто страшні муки Словом не опишеш глибину Рухами не вкажеш як далеко Я до тебе хоч через війну Снігом в Африці, де цілий рік лиш спека Стану мороком затихшим у вустах Стану прикрістю затиснутою в вухах Милий... Прибери мій бісів страх Весь цей світ загрузнувший у мухах Ти б прийняв мене такого? Я чекаю! Ти б любив мене такого? Не мовчи! Знаю, ти далеко, все що маю Я віддам, ти тільки закричи
2024-09-22 19:18:30
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4028
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9699