Ти пішов (Яну) 1
Серафім
Ти пішов подалі ніж в нікуди І свистіла в вухах далечінь А все важкість тиснула у груди Я обурдиво кричав їй: "Згинь!" Мені було важко говорити Чомусь плутались слова і звуки Як цю кров із рани перекрити? Це не день, це просто страшні муки Словом не опишеш глибину Рухами не вкажеш як далеко Я до тебе хоч через війну Снігом в Африці, де цілий рік лиш спека Стану мороком затихшим у вустах Стану прикрістю затиснутою в вухах Милий... Прибери мій бісів страх Весь цей світ загрузнувший у мухах Ти б прийняв мене такого? Я чекаю! Ти б любив мене такого? Не мовчи! Знаю, ти далеко, все що маю Я віддам, ти тільки закричи
2024-09-22 19:18:30
1
0
Інші вірші поета
Кохаю У мене з'їхав дах (Сорі) Ілюзія 20
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11406
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3777