Ти пішов (Яну) 1
            
            Ти пішов подалі ніж в нікуди
І свистіла в вухах далечінь 
А все важкість тиснула у груди
Я обурдиво кричав їй: "Згинь!"
Мені було важко говорити
Чомусь плутались слова і звуки
Як цю кров із рани перекрити?
Це не день, це просто страшні муки
Словом не опишеш глибину
Рухами не вкажеш як далеко
Я до тебе хоч через війну
Снігом в Африці, де цілий рік лиш спека
Стану мороком затихшим у вустах
Стану прикрістю затиснутою в вухах
Милий... Прибери мій бісів страх
Весь цей світ загрузнувший у мухах
Ти б прийняв мене такого? Я чекаю!
Ти б любив мене такого? Не мовчи!
Знаю, ти далеко, все що маю
Я віддам, ти тільки закричи
            2024-09-22 19:18:30
            
            
                                                    1
                
                
                
        0