Ти пішов (Яну) 1

Серафім

Ти пішов подалі ніж в нікуди І свистіла в вухах далечінь А все важкість тиснула у груди Я обурдиво кричав їй: "Згинь!" Мені було важко говорити Чомусь плутались слова і звуки Як цю кров із рани перекрити? Це не день, це просто страшні муки Словом не опишеш глибину Рухами не вкажеш як далеко Я до тебе хоч через війну Снігом в Африці, де цілий рік лиш спека Стану мороком затихшим у вустах Стану прикрістю затиснутою в вухах Милий... Прибери мій бісів страх Весь цей світ загрузнувший у мухах Ти б прийняв мене такого? Я чекаю! Ти б любив мене такого? Не мовчи! Знаю, ти далеко, все що маю Я віддам, ти тільки закричи

2024-09-22 19:18:30

Інші вірші поета

Темний лицар (пісня) Майже З колисок Фу Ту Ризм

Інші поети

Серце Мрійниці

@avtorka

Ruqayyah Jkh

@Outcast_Writer

Рыжий

@Kliri

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1012

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1673