Ти пішов (Яну) 2
Серафім
Ти пішов подалі ніж в нікуди Твій розсіявся туманний силует На своїх плечах ти виніс груди По землі розсипаних касет Я сміявся в слід тобі несміло Не очікував на швидкий твій прийом Вже не так мені боліло тіло Вже не так, але стоїть ребром Те питання душить мої зв'язки Як мені без тебе не тужить? Як мені чекати в житті казки Коли я не вмію зовсім жить... Лиш існую, Яне, я існую Але сенсу в цьому геть нема Плачу знову гіркими, сумую Мрію доторкнутись до чола Ти ж мене так не навчив у шахи А я так хотів і досі хочу Прошу, милий, забери ці шафи Всі про тебе спогади я множу За тобою сльози проливаю Шостий рік іде, а я в воді Як мені тебе пустить - не знаю Як, коли все стогне по тобі?
2024-09-22 19:20:20
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
R E
🤗
Відповісти
2024-09-22 20:12:25
1
Інші вірші поета
Не бути О, Яне... Кохаю Смола
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4520
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4703