Ти пішов (Яну) 2
Ти пішов подалі ніж в нікуди
Твій розсіявся туманний силует
На своїх плечах ти виніс груди
По землі розсипаних касет
Я сміявся в слід тобі несміло
Не очікував на швидкий твій прийом
Вже не так мені боліло тіло
Вже не так, але стоїть ребром
Те питання душить мої зв'язки
Як мені без тебе не тужить?
Як мені чекати в житті казки
Коли я не вмію зовсім жить...
Лиш існую, Яне, я існую
Але сенсу в цьому геть нема
Плачу знову гіркими, сумую
Мрію доторкнутись до чола
Ти ж мене так не навчив у шахи
А я так хотів і досі хочу
Прошу, милий, забери ці шафи
Всі про тебе спогади я множу
За тобою сльози проливаю
Шостий рік іде, а я в воді
Як мені тебе пустить - не знаю
Як, коли все стогне по тобі?
2024-09-22 19:20:20
1
1