Полюби мене
Забери мене, Віднеси за обрій часу, галактик, зірок. Обніми мене, Заплети мені в душу початок усіх співанок. Перевчи мене, Бо ж любов то не біль і не вічна на щічці роса. Полюби мене, Я і так вже навіки твоя, кароока така. Напиши мені, Мільярди ще не написаних книг. Розкажи мені, Що у світі не має журби і біди. Намалюй мені, Світ де немає війни та хвороб. Залікуй мене, Саме ти мій постійний антидот. Подаруй мені, Всі незнані, невизначені почуття. Засвіти мені, Те яскраве, невимушине життя. Я поранена, Як лебідка з перебитим крилом. Полюби мене , Ти для мене не знахідка, просто щасливий квиток.
2018-10-18 12:58:04
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Victoria Ernst
Дуже гарний вірш. Його навіть на музику "покласти" можна. 😍
Відповісти
2018-11-09 20:47:15
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2387
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5248