Полюби мене

Серафім

Забери мене, Віднеси за обрій часу, галактик, зірок. Обніми мене, Заплети мені в душу початок усіх співанок. Перевчи мене, Бо ж любов то не біль і не вічна на щічці роса. Полюби мене, Я і так вже навіки твоя, кароока така. Напиши мені, Мільярди ще не написаних книг. Розкажи мені, Що у світі не має журби і біди. Намалюй мені, Світ де немає війни та хвороб. Залікуй мене, Саме ти мій постійний антидот. Подаруй мені, Всі незнані, невизначені почуття. Засвіти мені, Те яскраве, невимушине життя. Я поранена, Як лебідка з перебитим крилом. Полюби мене , Ти для мене не знахідка, просто щасливий квиток.

2018-10-18 12:58:04

9

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Victoria Ernst

Дуже гарний вірш. Його навіть на музику "покласти" можна. 😍

Відповісти

2018-11-09 20:47:15

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12554

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3213