Покруч
Серафім
Нас не стало, нас не було. Не було Наче цукор на дні гарячого чаю. Нас помішували, та чи треба воно Коли зовсім тебе я не знаю? Я не знаю слова, я не знаю умінь. Ти для мене наче закрита книжка. Мені страшно, що ти мабуть влучила в ціль... І мого гробу закриється кришка. Посміємося разом над мóїм гниттям! Порадіємо разом чужій скорботі! Наче все це придумано злісно життям, Що зайобане так на роботі. Так зайобане, що пакостить просто всім. Так зайобане, що останню надію забрало. Немає сім'ї, лишень в мене є сім Без я, а кохання, що бýло - зав'яло. Розірви ж на шматки, я просто твоя. Розірвуся на сотні маленьких шмат. Не подумай, ми це - небо й земля. Я покажу тобі, мила, шах і мат. Ти казала, що хочеш життя зберегти? Ти хотіла бути зі мною поруч? НУ ТАК ДЕ ТИ ЧОРТ ЗАБИРАЙ ДЕ ТИ. Покруч. Покруч. Покруч. Покруч.
2024-10-24 18:06:59
1
0
Інші вірші поета
Самоспоживання Раз в ніколи Зима 20 (Сама)
Інші поети
Алина
@Alina_Krasnobaeva_
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2179
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9545