Про мурашку (Осіннє)

Серафім

Листя скрутилось і впало на землю, щоб ви його розтоптали Погляд його, голос його співає мені ті балади Про те, що мурашка і я, ми схожі, про те, що одної ми крові Про те, що розтоптані мої надії, такі ж як в мурашки хворі Це все від природи, це все від кінця, так само як від початку І ось вже мій список гріхів перемнули і ставлять на ньому печатку Листя хрумтіло у мене під стопами, листя кричало під ними А ви називали всі ваші тривоги ненависно брудними й чужими. Ви гралися в бога в чужому житті, неначе вас залишили Прямо посеред ляльок і машинок, і за вами геть не тужили Ви вміли вдавати, не бути собою, вдягати чиїсь "круті" маски Я як слухняне ягня йшов за вами і цей механізм все без змаски Крутились кружечки і коліщатка, крутились грані та рими Та тільки не знаю, що було з початку, й що буде в кінці-кінців з ними

2024-09-12 18:33:49

Інші вірші поета

Бігодоріжка Їбане життя Існування - не зовсім життя От би вбити себе прямо цим олівцем

Інші поети

Ivana Hat

@ivka_has

James Tully

@james_tully

_Юпитер_

@_Cuddlies_

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2780

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5904