Про мурашку (Осіннє)

Серафім

Листя скрутилось і впало на землю, щоб ви його розтоптали Погляд його, голос його співає мені ті балади Про те, що мурашка і я, ми схожі, про те, що одної ми крові Про те, що розтоптані мої надії, такі ж як в мурашки хворі Це все від природи, це все від кінця, так само як від початку І ось вже мій список гріхів перемнули і ставлять на ньому печатку Листя хрумтіло у мене під стопами, листя кричало під ними А ви називали всі ваші тривоги ненависно брудними й чужими. Ви гралися в бога в чужому житті, неначе вас залишили Прямо посеред ляльок і машинок, і за вами геть не тужили Ви вміли вдавати, не бути собою, вдягати чиїсь "круті" маски Я як слухняне ягня йшов за вами і цей механізм все без змаски Крутились кружечки і коліщатка, крутились грані та рими Та тільки не знаю, що було з початку, й що буде в кінці-кінців з ними

2024-09-12 18:33:49

Інші вірші поета

Кохаю Молоко Вишня Яблуко Волошка Нічия Самоспоживання

Інші поети

Diamond Darkwood

@RandxmHuman

Vorozhka

@Vorozhka

Мандрагорка Евгений

@ManDragor

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11405

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

3739