Про мурашку (Осіннє)

Серафім

Листя скрутилось і впало на землю, щоб ви його розтоптали Погляд його, голос його співає мені ті балади Про те, що мурашка і я, ми схожі, про те, що одної ми крові Про те, що розтоптані мої надії, такі ж як в мурашки хворі Це все від природи, це все від кінця, так само як від початку І ось вже мій список гріхів перемнули і ставлять на ньому печатку Листя хрумтіло у мене під стопами, листя кричало під ними А ви називали всі ваші тривоги ненависно брудними й чужими. Ви гралися в бога в чужому житті, неначе вас залишили Прямо посеред ляльок і машинок, і за вами геть не тужили Ви вміли вдавати, не бути собою, вдягати чиїсь "круті" маски Я як слухняне ягня йшов за вами і цей механізм все без змаски Крутились кружечки і коліщатка, крутились грані та рими Та тільки не знаю, що було з початку, й що буде в кінці-кінців з ними

2024-09-12 18:33:49

1

0

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5653

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1799