щастя...
Люблю тебе й сама не знаю за що люблю?чому люблю? За добре серце, щирі оченята... Просто за те що ти у мене є Ти каже, що зі мною будеш завжди якщо лише дозволю я тобі Ти дариш квіти, іноді й ромашки Та кажеш що найкраща квіточка то я А я кажу тобі ти моє сонце Яке лиш тільки в небі заблешить То зразу й квітоці стає тепліше І світ милішим вже стає мені Коли я дивлюся у твої очі То все навкруг втрачається у мить І все навкруг як ніби у тумані І ми з тобою, лише ми одні... Стояла б так забувши все на світі дивилась і губилася в тобі І більшого мені не треба Ніж завжди буть загублена в тобі... 2015
2019-04-03 11:14:25
2
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3860
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2030