щастя...

M. Tori

Люблю тебе й сама не знаю за що люблю?чому люблю? За добре серце, щирі оченята... Просто за те що ти у мене є Ти каже, що зі мною будеш завжди якщо лише дозволю я тобі Ти дариш квіти, іноді й ромашки Та кажеш що найкраща квіточка то я А я кажу тобі ти моє сонце Яке лиш тільки в небі заблешить То зразу й квітоці стає тепліше І світ милішим вже стає мені Коли я дивлюся у твої очі То все навкруг втрачається у мить І все навкруг як ніби у тумані І ми з тобою, лише ми одні... Стояла б так забувши все на світі дивилась і губилася в тобі І більшого мені не треба Ніж завжди буть загублена в тобі... 2015

2019-04-03 11:14:25

2

0

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

39

2

2378

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1045