Émotion

_eclairdesoleil_

Tout se mêlent, se démènent, s'entremêlent. Mes colères Ce là jouent terre à terre Mes tristesses Me disent " Bonjour votre altesse " Mes joies Ce prennent pour des rois Mes peurs Deviennent plus que terreur Tout se mêlent, se démènent, s'entremêlent. Les violons ont quitté la piste Avant même le départ des artistes Je souhaitais jouer une symphonie Me voilà avec une cacophonie. Tout se mêlent, se démènent, s'entremêlent Je suis désolé, c'est fini pour moi J'ai avancé d'un pas Et tout a volé en éclat.

2020-11-12 22:19:06

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

CyberKy

@_eclairdesoleil_ Avec plaisir !

Відповісти

2020-11-15 11:36:01

lys

Waouhhh

Відповісти

2020-12-06 17:28:42

Подобається

_eclairdesoleil_

@lys 🥰

Відповісти

2020-12-06 17:29:26

Подобається

Інші вірші поета

Renouveau Chère Princesse Les mots En nuits

Інші поети

Lady K

@lady_k

Asker Nerys

@Asker_Nerys

MARI

@marsikitsme

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8034

Кохаю

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.

7483