Мій любий, вбивце - чародію...
Залий мені брехнею вуха, Вустами правду подаруй Я буду так уважно слухать Та більше мене ти не чаруй. Ти не чаруй мене уранці І вдень, і в вечір не чаруй І на красивому, на глянці Мені ти казку намалюй. Ні, я не вірю у "Мороза" І у "бабайку" теж не вірю Та от від твого, від "морозу" Від снігу... Серця не зігрію. Хоч від парфумів я п'янію... Та ні! Не мрію! Поклади край, убий надію... Мій любий, вбивце-чародію... Ні! Не вагайся! Не чекай... Рубай! Поки гараче, й знай: Я все зробила добровільно! Нехай не б'ється... Проте дихать вільно. І що ж там у кінці? "The end? " А де ж щасливий "Happy End? " Нема.. Та й казка не така У ній любов нажаль програла...
2019-01-09 21:24:56
5
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3538
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2942