Мій любий, вбивце - чародію...
Ирина Яновская
Залий мені брехнею вуха, Вустами правду подаруй Я буду так уважно слухать Та більше мене ти не чаруй. Ти не чаруй мене уранці І вдень, і в вечір не чаруй І на красивому, на глянці Мені ти казку намалюй. Ні, я не вірю у "Мороза" І у "бабайку" теж не вірю Та от від твого, від "морозу" Від снігу... Серця не зігрію. Хоч від парфумів я п'янію... Та ні! Не мрію! Поклади край, убий надію... Мій любий, вбивце-чародію... Ні! Не вагайся! Не чекай... Рубай! Поки гараче, й знай: Я все зробила добровільно! Нехай не б'ється... Проте дихать вільно. І що ж там у кінці? "The end? " А де ж щасливий "Happy End? " Нема.. Та й казка не така У ній любов нажаль програла...
2019-01-09 21:24:56
5
0
Інші вірші поета
А ти обійми, і не відпускай... У найтемнішому закутку твоєї душі Годі буть сліпим! У лабіринті
Інші поети
Koga- Chan
@cute_cat_2411
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17588
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5960