У найтемнішому закутку твоєї душі
Ирина Яновская
У найтемнішому закутку твоєї душі Там де сховалися з тобою "ми" Посеред вітрів і лютої зими Раптом почали розпускатися квіти. І ти наче ожив, ще повітря вдихнув Тепло у тім закутку раптом відчув. Ні, не опирайся. Не думай втікати Вона також зранена, треба чекати. Довірся, терпи і надію плекай Ви будете разом, лиш не поспішай. Печалі підуть, їм давно вже пора На зміну прийдуть щирий сміх та Весна. Серце заб'ється в шаленому ритмі Настав вже фінал завершальної битви: Ви поруч, ви разом, за руки йдете. Цінуйте, пильнуйте, Щастя своє.
2019-01-20 18:33:23
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Серафім
Дуже мило та оригінально.
Відповісти
2019-01-21 14:18:50
1
Ирина Яновская
@Серафім дякую)
Відповісти
2019-01-21 14:30:33
Подобається
Інші вірші поета
У лабіринті Годі буть сліпим! Мій любий, вбивце - чародію... Не ідеальні
Інші поети
Hannah
@hananahQbanna
Lucy
@kayla_deyvis
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3740
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2582