Королеви
Якби королі королевам віддали свій трон,
Тоді б увесь свій схилився в поклон.
Королі б зрозуміли нашу ціну,
А жінки б нарешті вийшли з тіну.
Світом правили б вільні і сильні,
А горя зазнали лихі і городливі,
За межами світу жінок прославляли б,
А інші би нас лише проклинали...
Проте жінка править тільки в тіну,
Бо знає вона лише свою ціну,
Знає про горе, знає про біди,
Та вміє зневагу у серці таїти.
Знає про щастя, яке вона має,
Як тяжко вона його досі сягає.
Має кохання, яке дарує король,
Який зараз править, як лісом вогонь.
Тому королева грає лиш тихо,
Бо тільки вона знає терпіти,
Шлях її був не дуже простий,
І не дивуйтесь, що вибір такий.
Тому королі любіть королев,
Як місяць - зірки, а сонце - небес,
Бо місяць без зорі не може сіяти,
А ви без жінок не можете правити.
2020-11-14 18:14:48
6
0