Ти обіцяв...
Анастасія Андрійчук
Вона стояла край вікна І згадувала все життя, Його слова, його обійми, І його голос неспокійний. "Я повернуся, пам'ятай, Все буде добре, так і знай. Я буду віч тебе любити, Та мушу я і захистити Всій край чудесний рідний мій, І землю мою від тих змій" Вона все знала, пам'ятала І вірила в його слова, Та ніч не спала як сова. Дзвінка чекала як святого, Бо звістку мала вона для нього, В ній часточка його душі, Яка була майбутнім їм. Минає день, минає два, А дзвінка досі ще нема. Та раптом звісточка прийшла, Що її милого душа Блукає десь у іншім світі... "Ти обіцяв, я пам'ятаю... Ти вернешся я точно знаю. Чому покинув ти мене? Хіба ти любиш віч мене?... Він був і є моїм життям, Тому пробач мене дитя"... Вже не стояла край вікна, І вже забуло їх життя. Лише могили на горі Були їй світлом у цій тмі.
2021-05-12 20:29:07
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Диана
Зворушливо.🥺
Відповісти
2021-05-12 20:52:01
Подобається
Анастасія Андрійчук
@Диана Дякую😊
Відповісти
2021-05-12 20:59:24
Подобається
Анастасія Андрійчук
Дякую)
Відповісти
2021-05-13 20:57:39
Подобається
Інші вірші поета
Королеви Злі люди... Ми не здаємося
Інші поети
Akira Yamanoka
@sasha_karabash
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9039
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15929