Ти обіцяв...
Вона стояла край вікна І згадувала все життя, Його слова, його обійми, І його голос неспокійний. "Я повернуся, пам'ятай, Все буде добре, так і знай. Я буду віч тебе любити, Та мушу я і захистити Всій край чудесний рідний мій, І землю мою від тих змій" Вона все знала, пам'ятала І вірила в його слова, Та ніч не спала як сова. Дзвінка чекала як святого, Бо звістку мала вона для нього, В ній часточка його душі, Яка була майбутнім їм. Минає день, минає два, А дзвінка досі ще нема. Та раптом звісточка прийшла, Що її милого душа Блукає десь у іншім світі... "Ти обіцяв, я пам'ятаю... Ти вернешся я точно знаю. Чому покинув ти мене? Хіба ти любиш віч мене?... Він був і є моїм життям, Тому пробач мене дитя"... Вже не стояла край вікна, І вже забуло їх життя. Лише могили на горі Були їй світлом у цій тмі.
2021-05-12 20:29:07
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Диана
Зворушливо.🥺
Відповісти
2021-05-12 20:52:01
Подобається
Анастасія Андрійчук
@Диана Дякую😊
Відповісти
2021-05-12 20:59:24
Подобається
Анастасія Андрійчук
Дякую)
Відповісти
2021-05-13 20:57:39
Подобається
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3686
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5445