До чого доводить одинокість...

просто веселка

(18+)
Хто ми з тобою в цьому світі: Рідні душі чи просто коханці? Ввечері від відчуттів готові злетіти, Мовчки розходимось вранці. Без розмов йдемо в квартиру, Сповнена вона таємниць. Згорають від сорому стіни - Для нас не існує границь! Все так просто і зрозуміло, Та чомусь болить душа. Неначе одні в цілому світі, Б'ються в унісон наші серця. Що це - любов чи самотність? Не хочу думати про це! До чого доводить одинокість - Душа тепер не головне!

2021-12-04 14:48:08

7

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

просто веселка

дякую🍵

Відповісти

2021-12-04 14:51:00

Подобається

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

44

13

2611

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

5303