Філософія.
Дівчина стоїть над обривом, Перед нею летить життя. Спогади - різні, сумні і милі, Та до обох нема вороття... Дівчина дивиться вниз, "Невже до смерті подати рукою?" За миттю проноситься мить, А ти боїшся стати собою...
2022-11-03 15:56:53
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
Непогано. Багато сенсу, а атмосфера та що треба.
Відповісти
2022-11-03 16:07:23
1
просто веселка
@Сандра Мей безмежно дякую)
Відповісти
2022-11-03 17:28:31
1
просто веселка
спасибі 💓
Відповісти
2022-11-03 17:29:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3208
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2092