Філософія.
просто веселка
Дівчина стоїть над обривом, Перед нею летить життя. Спогади - різні, сумні і милі, Та до обох нема вороття... Дівчина дивиться вниз, "Невже до смерті подати рукою?" За миттю проноситься мить, А ти боїшся стати собою...
2022-11-03 15:56:53
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
Непогано. Багато сенсу, а атмосфера та що треба.
Відповісти
2022-11-03 16:07:23
1
просто веселка
@Сандра Мей безмежно дякую)
Відповісти
2022-11-03 17:28:31
1
просто веселка
спасибі 💓
Відповісти
2022-11-03 17:29:17
Подобається
Інші вірші поета
Моя душа! ... Лялька. Щось.
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Ren
@Panda_4010
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13473
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3170