Незграбна душа...
просто веселка
Мою незграбну душу, Чують лише квіти і небо. Поцілую ніжну ружу, Відкрию зорі для себе! Назбираю я тюльпанів, Ляжу під сонцем. Людям потрібні деталі, А я дихаю серцем... . . . . . . . . . Троя́нда, шипши́на — рід і культурна форма рослин родини трояндових, листопадні.
2022-11-24 17:05:31
5
0
Інші вірші поета
Что-то. Телефонна будка. Філософія... ...
Інші поети
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1666
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3607