Присвячується фотографам...
просто веселка
Дівчина фотограф, ніжні руки, Твої шедеври, немов живі! Пару клацань, відточені рухи, І ось - фотографії нові... Дівчина усмішка за камерою, Як воно увічнювати мить? Крізь роки живуть фотографії, А з ними емоції й кольори...
2023-01-08 23:02:15
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Честер Фінч
Чудовий вірш👏
Відповісти
2023-01-08 23:09:10
1
Антон Шаталов
Коротко і точно, все, що обожнює моя душа. Прекрасно сказано, однозначно вподобання. P.s. Правда вірші про революцію, чомусь, ми любимо мега динамічні і довгі.
Відповісти
2023-01-10 16:05:29
1
просто веселка
@Антон Шаталов спасибі за теплий коментар, а щодо віршів про революцію, що правда то правда)
Відповісти
2023-01-10 21:21:50
Подобається
Інші вірші поета
Девушка мечты. Симфонія зла. ... Філософія.
Інші поети
Ren
@Panda_4010
Lucy
@kayla_deyvis
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1369
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4731