Щось.
А можна я буду щось своє писати, Без правил і границь? В творіння лише себе вкладати, Без чужих рамок, небелиць! "Не можна тут дієслова вставляти, А тут повинна бути кома!" Та скільки можна всім кричати "Мистецтва - це свобода!"
2022-11-28 07:08:32
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
спасибі 🧡
Відповісти
2022-11-28 08:23:45
Подобається
просто веселка
я на якійсь тонкій межі між цими двома варіантами
Відповісти
2022-11-28 08:24:21
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2962
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2555