Щось.
просто веселка
А можна я буду щось своє писати, Без правил і границь? В творіння лише себе вкладати, Без чужих рамок, небелиць! "Не можна тут дієслова вставляти, А тут повинна бути кома!" Та скільки можна всім кричати "Мистецтва - це свобода!"
2022-11-28 07:08:32
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
спасибі 🧡
Відповісти
2022-11-28 08:23:45
Подобається
просто веселка
я на якійсь тонкій межі між цими двома варіантами
Відповісти
2022-11-28 08:24:21
Подобається
Інші вірші поета
Не ту... Слабость в глазах. Світ... Темна сторона...
Інші поети
stasijjka
@stasijjka
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2701
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4915