Боягузка
Ріна
Закохана не в осінь, а у тебе. В колір очей - як море, що штормить. У аромат грози, що сколихнула небо. У дотик, що вогнем в мені горить. Закохана не в листопад, не в шум дощів, А в непідкупну ніжність з ароматом чаю, Приховану науку гострих слів... І у турботу, що зАвжди відчуваю. Тумани, дим, що осінь містом курить. Так швидко листя губить календар. Ота любов мене колись таки погубить, Але я не готова їй сказать "прощай"
2020-10-28 19:48:50
5
0
Інші вірші поета
Ім'я і час. Коли я піду Надія Мій "неможливий"
Інші поети
Sofia St
@sofia_st
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1540
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9639