Боягузка
Закохана не в осінь, а у тебе.
В колір очей - як море, що штормить.
У аромат грози, що сколихнула небо.
У дотик, що вогнем в мені горить.
Закохана не в листопад, не в шум дощів,
А в непідкупну ніжність з ароматом чаю,
Приховану науку гострих слів...
І у турботу, що зАвжди відчуваю.
Тумани, дим, що осінь містом курить.
Так швидко листя губить календар.
Ота любов мене колись таки погубить,
Але я не готова їй сказать "прощай"
2020-10-28 19:48:50
5
0