Хто ти, дівчинко..?
Ріна
Хто ти, дівчинко - спИна в тату? Гострий погляд і порожнеча. Ти ж сама обираєш цю тишину й боягузливу втечу. Хто ти, дівчинко? Рання весна? Пізня осінь з дощем і вітрами? Ти шукаєш рідний причал, у долонях того, хто вбиває словами. Хто ти, дівчинко? Завчена роль! Відчайдушно вчишся літати, а за спИною - холод доріг і обпалені крила Ікара.
2020-11-12 19:27:34
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Милания
Гарно
Відповісти
2020-11-12 20:15:14
1
Ріна
@Милания дякую)
Відповісти
2020-11-23 19:19:37
Подобається
Інші вірші поета
Кораблі Початок Та, що втрачає Попри все
Інші поети
-Rayures
@Catalina_P
Сергій Яремчук
@sergey_yaremchuk28
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2182
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13017