...ermüde
Інколи не пишеться нічого:
ні грама слів, ні знаків розділових.
Ця порожнеча, прихована в мені:
темрява, гіркота і гострий сміх на дні.
Ця втома? НенАвисть? Ця вічна втеча?
Коли сама уже не знаю де межа!
І поки за вікном дощі й гроза,
я завмираю з димом на балконі...
Цей вічний біг, уламки і страхи...
І важко так собі ж сказати правду!
Під стріхою, вже гнізда в'ють птахи.
Не маю більше що тобі сказати.
2020-06-23 18:40:33
5
0