Недосказане
Ріна
Напишу тобі лист, про все недосказане, Залишу поміж слів хлібний слід. Тихе щастя моє, нерозгадане, твоя ніжність підпалює лід. Розсипається час над землею туманами, губить правду на дні стаканів. Тиха мріє моя, незагадана, скільки в нас залишилося днів? Життям зранена, моя ідеальносте, із щербинок, ран, помилок... запланована випадковосте, небом вписана поміж зірок... Я не знаю шляхів й передбачень, і не вірю ворожкам та снам. Твій прихід був для мене пророчим, а прощання залишим байдужим вітрам.
2021-06-07 20:43:40
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс
Прекрасно
Відповісти
2021-06-08 01:15:46
1
Ріна
@Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс дякую
Відповісти
2021-07-19 07:18:07
Подобається
Інші вірші поета
Надія 2020 Все, як тоді... Мій Ворон
Інші поети
Rose P. Silver
@dragonandfish
Aila
@aila4u
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3053
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12180