Недосказане
Напишу тобі лист, про все недосказане, Залишу поміж слів хлібний слід. Тихе щастя моє, нерозгадане, твоя ніжність підпалює лід. Розсипається час над землею туманами, губить правду на дні стаканів. Тиха мріє моя, незагадана, скільки в нас залишилося днів? Життям зранена, моя ідеальносте, із щербинок, ран, помилок... запланована випадковосте, небом вписана поміж зірок... Я не знаю шляхів й передбачень, і не вірю ворожкам та снам. Твій прихід був для мене пророчим, а прощання залишим байдужим вітрам.
2021-06-07 20:43:40
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс
Прекрасно
Відповісти
2021-06-08 01:15:46
1
Ріна
Відповісти
2021-07-19 07:18:07
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12616
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9379