Недосказане
Ріна
Напишу тобі лист, про все недосказане, Залишу поміж слів хлібний слід. Тихе щастя моє, нерозгадане, твоя ніжність підпалює лід. Розсипається час над землею туманами, губить правду на дні стаканів. Тиха мріє моя, незагадана, скільки в нас залишилося днів? Життям зранена, моя ідеальносте, із щербинок, ран, помилок... запланована випадковосте, небом вписана поміж зірок... Я не знаю шляхів й передбачень, і не вірю ворожкам та снам. Твій прихід був для мене пророчим, а прощання залишим байдужим вітрам.
2021-06-07 20:43:40
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс
Прекрасно
Відповісти
2021-06-08 01:15:46
1
Ріна
@Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс дякую
Відповісти
2021-07-19 07:18:07
Подобається
Інші вірші поета
2019/20 Межа Мій Ворон Боягузка
Інші поети
رِينبـــو
@RawanEltheni
Edelweiss
@Edelweiss
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8279
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8771