Недосказане
Ріна
Напишу тобі лист, про все недосказане, Залишу поміж слів хлібний слід. Тихе щастя моє, нерозгадане, твоя ніжність підпалює лід. Розсипається час над землею туманами, губить правду на дні стаканів. Тиха мріє моя, незагадана, скільки в нас залишилося днів? Життям зранена, моя ідеальносте, із щербинок, ран, помилок... запланована випадковосте, небом вписана поміж зірок... Я не знаю шляхів й передбачень, і не вірю ворожкам та снам. Твій прихід був для мене пророчим, а прощання залишим байдужим вітрам.
2021-06-07 20:43:40
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс
Прекрасно
Відповісти
2021-06-08 01:15:46
1
Ріна
@Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс дякую
Відповісти
2021-07-19 07:18:07
Подобається
Інші вірші поета
Кораблі Некролог Мій Ворон Зміна
Інші поети
Luu Herrera
@luuherrera77
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
Plume Akwmarine
@plume_akwmarine
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2383
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3480