Кораблі
Ріна
Я забуду, повір, випалю цю... любов? Ми знову станем "чужі люди". Цигарка, зима, балкон. Не буду скучати, чуєш, бо ж зайві усі міражі. Знову навколо натовп: байдужі, холодні, чужі. Ми знову станемо "просто", без зайвих розмов, спільних снів. Час висипе день і простір із згарища кораблів. Червоні вітрила - казка, не більше набору слів. Сьогодні ж ще твоя ласка солодша від всіх гріхів. А завтра сніг стане водою, залиє нею міста.. Ти знав, що з твого полону мені нема вороття?
2021-01-19 19:07:51
4
0
Інші вірші поета
Наше Він Весняне Ми з тобою
Інші поети
Lucasol Tale
@LucasolTale
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1589
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1766