Кораблі
Я забуду, повір, випалю цю... любов? Ми знову станем "чужі люди". Цигарка, зима, балкон. Не буду скучати, чуєш, бо ж зайві усі міражі. Знову навколо натовп: байдужі, холодні, чужі. Ми знову станемо "просто", без зайвих розмов, спільних снів. Час висипе день і простір із згарища кораблів. Червоні вітрила - казка, не більше набору слів. Сьогодні ж ще твоя ласка солодша від всіх гріхів. А завтра сніг стане водою, залиє нею міста.. Ти знав, що з твого полону мені нема вороття?
2021-01-19 19:07:51
4
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
4020
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5060