Кораблі
Я забуду, повір, випалю цю... любов?
Ми знову станем "чужі люди".
Цигарка, зима, балкон.
Не буду скучати, чуєш, бо ж зайві усі міражі.
Знову навколо натовп: байдужі, холодні, чужі.
Ми знову станемо "просто",
без зайвих розмов, спільних снів.
Час висипе день і простір із згарища кораблів.
Червоні вітрила - казка, не більше набору слів.
Сьогодні ж ще твоя ласка солодша від всіх гріхів.
А завтра сніг стане водою, залиє нею міста..
Ти знав, що з твого полону мені нема вороття?
2021-01-19 19:07:51
4
0