Ми з тобою
ми зв'язані вузлами власних страхів, пустих заборон і розпалених правил. ми зійшлись у списку спільних гріхів, поділили на двох небо, землю і трави. лиш не ділили ніколи любов. і себе не ділили ніколи! одне ціле- тіло і кров. я загину без твої любові! я не знаю кращого щастя і гірших на світі бід. зустрічати тебе вечорами і прощатись десь під обід. готувати тобі сніданок, вірити тільки тобі... знати усі мої рвані шрами ти забереш собі.
2019-03-20 14:50:36
2
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3090
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4470