Ми з тобою
Ріна
ми зв'язані вузлами власних страхів, пустих заборон і розпалених правил. ми зійшлись у списку спільних гріхів, поділили на двох небо, землю і трави. лиш не ділили ніколи любов. і себе не ділили ніколи! одне ціле- тіло і кров. я загину без твої любові! я не знаю кращого щастя і гірших на світі бід. зустрічати тебе вечорами і прощатись десь під обід. готувати тобі сніданок, вірити тільки тобі... знати усі мої рвані шрами ти забереш собі.
2019-03-20 14:50:36
2
0
Інші вірші поета
Кілометри Любов Я прошу 2020
Інші поети
Kate Bondari
@Kate_Bondari_17
Сандрін Iрріель
@sandrine_ukrainian
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1077
Шукати святе в почуттях
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4392