Моя Варшава 2018-го
Ріна
Сніжило небо холодної Варшави, думки злітали сотнею птахів, гула розпечена бруківка під ногами... Години, наче зграї, линули з дахів. Гірчила чорна кава у стакані, Трамвай вечірній їхав у депо.... Ти з Богом серцем грав у доміно, А я приречено чекала на вокзалі. Горять мости, все місто у тумані. Переступає час засніжений поріг... Крізь кілометри байдужої Варшави, прощальний лист кладу тобі до ніг.
2020-02-22 08:00:01
2
0
Інші вірші поета
Поки не пізно Марнота Він Темрява
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
The Dead Poet.
@TheDeadPoet_hr
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4932
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16880