Я
Колюча, вперта, гостра на слова...
Ховаю правду в товщі егоїзму.
Моя душа, здається, геть німа,
Бо говорити стало раптом пізно.
У грудях страх ламає наче тріску
І диким звіром рве моє єство...
Ти знаєш, лекше видавить усмішку,
Сховати гіркоту в пусте блюзнірство.
Ти хочеш правди? Ти готовий?
Що ж..:
Я надто глибоко пускаю в серце,
Якщо люблю - на вічно і без меж.
Якщо кохаю - міцно, трохи з перцем.
Але в житті від зради не втечеш....
Втрачаю тих, кого люблю.
І б'ють, як пса, кому я довіряю...
А я живу, як вмію так живу!
Від болю душу різкістю ховаю...
2019-03-15 16:44:36
1
0