Погляд
Світає, гасне гарячий ліхтар, Порожні вулиці вдихають на повні груди. Кудись спішить календар, час і люди. Місто не спить, розганяє тумани, Вітер ріже обрій і горизонт І небо від сміху плаче дощами... Витягаєш із сумки зонт. І біжиш. Поспішаєш, переводиш стрілки, Розводиш зустрічі, людей, звично палиш мости. Думаєш - встигнути б в храм свічку занестИ Покаятись, змити гріхи Поки місто не вкрили сніги. Поки не стало пізно. Боїшся себе, помилок, іронізуєш над іншими і насміхаєшся над собою. В тобі стільки наївності і доброти, А ти губиш себе в нікотині і алкоголі. Відчуваєш, як втрачаєш орбіту Віру у Бога і в себе також. І більше не страшно дивитися очі Всевишнього томУ, хто бачив Смерть.
2020-10-28 19:58:01
1
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1108
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3214