Ради тебе... ( на конкурс)
Ради тебе перли в душу сiю Ради тебе мислю i творю . Як i кожен маю свою мрiю, Щоб почули те ,що говорю. Розкажу вам люди я про мову Найчарівнішу , прекрасну — із усіх. Запрошу в країну вас казкову Де завжди луна дитячий сміх. Вас зустрінуть хлібом тут і сіллю В подарунок — вишитий рушник. Разом з вами проведем дозвілля І поганий настрій раптом зник. Може тут зустрінете кохання Україночки — найкращії жінки. З нею ви зустрінете світання З нею ви плестимете вінки. Я скажу вам люди, ви вивчайте Мову наших предків, та батьків. Нашу Україну величайте До кінця усіх своїх років. Я пишаюсь тим, що українка. Я пишаюсь тим , що говорю Мовою, що грає мов сопілка. Ви вивчайте — знову повторю.
2019-12-29 17:56:29
37
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія Тодавчич
Відповісти
2019-12-30 09:39:20
1
Вікторія Тодавчич
Відповісти
2020-11-05 14:19:05
Подобається
Вікторія Тодавчич
❤❤❤
Відповісти
2022-11-13 15:58:48
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4818
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2619