Якщо у пам'яті моїй...
Якщо у пам'яті моїй Не буде зустрічей з тобою, Тоді навіщо й розум мій? Без тебе світ живе журбою. Якщо не бачу я тебе, Твій образ рідний та яскравий. Навіщо очі в мене є? Все інше зовсім не цікаво. Навіщо руки маю дві? Тебе щоб ніжно обіймати. І вуха – чути голос твій, Його я з тисячі впізнаю. Навіщо в світі цім живу, І вірші знов свої складаю? Для тебе, промінь мій, творю Сміюсь, та дихаю, кохаю.
2025-01-30 13:59:57
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Цікавий сенс , розмова з собою ) Молодець 🧡
Відповісти
2025-02-18 12:48:47
Подобається
Вікторія Тодавчич
Відповісти
2025-02-20 18:19:56
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5233
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6144