Бумеранг
Вікторія Тодавчич
По бумеранга ми живем закону. Все, нами скоєне, колись знайде І нас самих. З народження до скону Все, що ми кинули , до нас прийде. Як ми кохаєм — так і нас кохають. Якщо не ті, що сердце обере, То більш достойні душу не обмануть. До кожного кохання з нас прийде. Ну а якщо образим ненароком Близьких, і тих, хто робить нам добро. Напевно, бумеранга буде кроком — Сторицею нам повернути зло. А творимо добро — і нам те буде. Ми пробачаем — вибачать і нас. Тож будьмо щедрими і ввічливими, люди. Не осуждаймо — не осудять нас.
2020-02-26 14:52:29
39
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Venti//
Стих, как я поняла, на украинском, что ли? Если да, то я примерно поняла о чём он. И так же он, довольно интересный :).
Відповісти
2020-02-27 00:36:07
1
Вікторія Тодавчич
@Venti// да на украинском спасибо ❤
Відповісти
2020-02-27 04:21:47
1
Вікторія Тодавчич
рада, що вам сподобалось 🌻
Відповісти
2022-11-13 15:56:52
Подобається
Інші вірші поета
Сотні слів Лист до матері... Любов – не відчуття Світ
Інші поети
Story Scribe
@StoryScribe
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1966
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2270