Карантин
Керує світом в нас коронавірус Торкнувся стовідсотково усіх. Усіх кому плюс сорок, кому мінус— Усіх дорослих і усіх малих. Усі ж бо вдома всі на карантині. Комп'ютер, телефон — чого ж бажать. Лиш кухня, ліжко, зайві кілограми Коронавірусом все "прикривать". Все було б весело, якби не було сумно Бояться люди всі тої біди. Хтось кашлянув, чихнув, чи дише "шумно" Гляди — усі розбіглись навкруги. Заборонив коханим поцілунки, Рукостискань, обіймів теж нема. А макіяж сховав під "обладунки", Та часу вільного — хоч відбавляй. Я знаю скоро ті часи настануть, Коли оця недуга пропаде. Не лиш серця, а й руки об'єднають Усі кохані. Щастя ж бо прийде.
2020-04-01 06:20:00
42
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Юрий Иванов
Мда страшная штука коронавирус
Відповісти
2020-04-01 10:44:51
Подобається
Вікторія Тодавчич
Відповісти
2020-04-01 10:45:04
Подобається
Вікторія Тодавчич
дякую ❤
Відповісти
2022-11-13 15:55:13
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2041
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2285