Карантин
Керує світом в нас коронавірус Торкнувся стовідсотково усіх. Усіх кому плюс сорок, кому мінус— Усіх дорослих і усіх малих. Усі ж бо вдома всі на карантині. Комп'ютер, телефон — чого ж бажать. Лиш кухня, ліжко, зайві кілограми Коронавірусом все "прикривать". Все було б весело, якби не було сумно Бояться люди всі тої біди. Хтось кашлянув, чихнув, чи дише "шумно" Гляди — усі розбіглись навкруги. Заборонив коханим поцілунки, Рукостискань, обіймів теж нема. А макіяж сховав під "обладунки", Та часу вільного — хоч відбавляй. Я знаю скоро ті часи настануть, Коли оця недуга пропаде. Не лиш серця, а й руки об'єднають Усі кохані. Щастя ж бо прийде.
2020-04-01 06:20:00
42
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Юрий Иванов
Мда страшная штука коронавирус
Відповісти
2020-04-01 10:44:51
Подобається
Вікторія Тодавчич
Відповісти
2020-04-01 10:45:04
Подобається
Вікторія Тодавчич
дякую ❤
Відповісти
2022-11-13 15:55:13
Подобається
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9072
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1606