Причина всіх бід
Вікторія Тодавчич
Я знаю чому зустрічаються лиха, Чому прокидається в світі цім зло. Причина є в людях. Причина – велика, Бо зникла з сердець наших щира любов. Вона для людей вже є цінність забута, На першому місці достаток у всіх. І знов процвітає страшне безкультур'я, Під маскою кожен плекає свій гріх. Якби всі ми, люди, на мить зрозуміли, Що в світі цім є щось важливе, живе. Тоді припинились би біди ці люті, Любов переможе все лихо, все зле.
2023-02-07 09:13:43
12
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Тигриця
Щира правда! 👏
Відповісти
2023-02-07 14:11:41
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Тигриця так, дякую❤
Відповісти
2023-02-07 14:11:58
1
vasilisa petriv
дуже гарний вірш
Відповісти
2023-11-12 16:41:32
Подобається
Інші вірші поета
Руїни Я знаю, ви не любите мене Сотні тисяч слів Я з тобою давно зустрічаю...
Інші поети
Lorraine
@Lorraine_
Truth13
@Truth13
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3770
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4892